Конспект первоисточника
Опубликовано: 04.09.2018
Конспект першоджерела:
Аристотель. Нікомахова етика. Книга 3. 1. - Оскільки етична доброчесність пов'язана з пристрастями і вчинками, при дослідженні доброчесності треба розмежувати самохітне і не самохітне.Разведопрос: Игорь Викентьев о психологии и практике творчества
- Не самохітні – вчинки, здійснювані підневільну чи по невіданню. Вчинки підневільні тоді, коли причина знаходиться зовні і, здійснюючи вчинок людина ніяк не сприяє її дії. 2. -Все здійсненне по невіданню є не самохітним, але тільки тоді, коли змусило страждати і каятися. - Оскільки невідання може стосуватися всіх обставин, за яких здійснюється вчинок, то здається, що той, хто не знає яке-небудь з них, здійснив вчинок всупереч своїй волі, особливо якщо він не знав найголовнішого, а найголовнішим вважається умова і мета його вчинку. 3. - Якщо не самохітне здійснюєтьсяпідневільну і по невіданню, то самохітним мало б вважатися те, джерело чого – у самому діячі, свідомому тих обставин, за яких вчинок має місце. - Навряд чи правильно вважати не самохітним те, що здійснюється з шалу чи через потяг. По-перше, тому, що тоді жодна інша жива істота, навіть дитина не буде чинити самохітно, а по-друге, виникає сумнів: чи то жодне вчинок через потяг і з шалу не буваєсамохітним, чи то прекрасні вчинки самохітні, а не ганебні – не самохітні. 4. - Услід за розмежуваннями самохітного не самохітного йде виклад питання про свідомий вибір, адже він найтіснішим чином пов'язаний з доброчесністю і ще в більшій мірі, ніж вчинки, дозволяє судити про вдачі. - Свідомий вибір не є чимось загальним і для розсудливих, і для не розсудливих, а потяг і шал – є. Крім того,потяг пов'язаний із задоволенням і стражданням, а свідомий вибір ні до того, ні до іншого відношення не має. - Ще менше свідомий вибір схожий на спалах шалу; дійсно, що робиться за шалу, менш за все, здається, узгоджене із свідомим вибором. 5. - Предметом рішення, очевидно, слід називати те, про що вирішує розумна людина. Рішення ми приймаємо про те, що залежить від нас і здійснюється у вчинках. -Рішення наше стосується не цілей, а засобів до мети. Не всякі пошуки виявляться прийняттям рішення, тоді як усяке прийняття рішення – це пошуки. - Людина це, звичайно, джерело вчинків, а рішення стосуються того, що він сам здійснює у вчинках, вчинки ж здійснюються задля чогось іншого. - Якщо предмет свідомого вибору є предметом рішення, яке прагне того, що залежить від нас, то свідомийвибір – це, очевидно, здатне приймати рішення прагнення до того, що залежить від нас. 6. - Слід сказати що, взятий безвідносно, істинним предмет бажання – це властиве благо, а розглядуваний у кожному окремому випадку – уявне благо. І якщо для доброчесної людини предмет бажання – істинне благо, то для поганої – випадкове. - Задоволення вибирають, приймаючи його за благо, а страждання уникають,вважаючи його злом. 7. - Якщо мета – предмет бажання, а засоби до мети – предмет прийняття рішень і свідомого вибору, то вчинки, пов'язані з цими засобами, будуть вибраними і самохітними. - Не тільки вади душі самохітні, але в деяких випадках вади тіла також. 8. - Вчинки і етичні устої самохітні не в одному і тому ж значенні: вчинки від початку і до кінця в нашій владі, і ми знаємо всі обставини, аетичні устої, або склади душі, у нашій владі тільки спочатку, і поступове їхнє становлення відбувається непомітно, як це буває із захворюваннями. 9. - До яких страшних речей має відношення мужній? Найстрашніше – це смерть, бо це край, і здається, що за ним для померлого ніщо вже ні добре, ні погано. - За ставлення до смерті мужніх шанують не за всіх обставин. Найбільша і найпрекрасніша небезпека – цебитва. З цим узгоджуються й шани, які воздаються воїнам у державах та при дворах властителів. - Мужність виявляють за тих обставин, коли потрібна хоробрість або коли смерть прекрасна, тоді як при такій загибелі як у морі чи від хвороб немає місця ні для того, ні для іншого. 10. - Страшне є страшним не для всіх однаково, а дещо ми називаємо навіть таким, що...
